«Любов живе три роки»: Алкоголь, блювота і сонети Шекспіра

теґи: артхаус

Любов живе три рокиУ четвер, 17 травня, на українські екрани, нарешті потрапив фільм Фредеріка Бегбеде «Любов живе три роки». Враховуючи, що французька прем’єра відбулась ще у січні, терпінню українських кінопрокатників та шанувальників французького романіста можна тільки позаздрити. Тим не менш, можливість подивитись кінодебют Фредеріка Бегбеде з’явилась і у нас.

Відкривається фільм псевдо-романтичними кадрами з традиційного уявлення щасливого кохання. В цій сцені Бегбеде використовує ефекти, подібні до фільтрів модного нині фотододатку Instagram. Остаточно розписується під своїми реверансами до юних хіпстерів цитатою з інтерв’ю Чарльза Буковскі наприкінці початкових титрів.

Якщо ви вже читали книгу, то забудьте її при вході до кінотеатру, а якщо ж ні, то й не варто зараз цим завантажувати себе. Головне – не намагайтесь порівнювати фільм із книгою.

Звісно ж автор не відступив від побудови центрального сюжету навколо критика та клубного оглядача, Марка Мароньє. Натомість до стерильного блиску вичистив з історії наркотики, замінивши їх алкоголем. Головний герой, так само, як і його друзі, залишається втраченим для суспільства шовіністом. Інколи навіть дуже несимпатичним шовіністом. Але виявляється звичайнісінькою жертвою кризи середнього віку.

Подальші перипетії варто переглянути особисто в кінотеатрі – на щастя, фільм не випускається у новомодному попкорновому 3D-форматі, тож можна бути спокійним за очі та голову.

Окремо застерігаю від перегляду гомофобів, членів партії «Свобода», та осіб із гострим православ’ям головного мозку. Не потрібно дивитись те, що вам аж так не сподобається і від чого можуть постраждати невинні.

Газета Le Parisien назвала кінодебют Бегбеде найкращою французькою комедією останніх років. Перевірити це твердження ви маєте можливість у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Дніпропетровську та інших містах.